Східний танець існує тисячоліттями, проте сучасної сценічної форми він набув лише на початку ХХ століття завдяки Бадії Масабні. Саме вона вдихнула нове життя у мистецтво, що раніше було лише побіжним елементом кафе-шантанів і кабаре, де гості приходили повечеряти, послухати співаків чи подивитися різножанрові театральні сценки. Танцювальні номери в таких закладах зазвичай були одноманітними й короткими, без виразної структури та ідеї.
Бадія Масабні, яка вирвалася з бідності та пройшла складний шлях від актриси-початківця до власниці мережі відомих клубів, вирішила кардинально змінити підхід до східного танцю. Вона першою об'єднала спів і танець в одному виступі, перетворивши його на видовищну виставу. Саме в її кабаре танцівниці вперше вийшли на сцену не лише як доповнення до вечора, а як центральна фігура шоу-програми.
Бадія Масабні першою об'єднала арабські та європейські музичні гурти в один оркестр, створивши нове звучання, яке поєднувало арабські інструменти, такі як уд і канун, із західними – скрипкою, акордеоном, духовими. Саме у неї починав свою кар'єру Farid al-Atrash, який згодом став одним із найвідоміших композиторів та співаків арабського світу, створивши власний неповторний стиль, що також ґрунтувався на поєднанні східних та західних традицій.
«Я та, хто поєднала арабську музику з іноземною. Раніше [арабські] оркестри працювали окремо. Оркестри, які виконували іноземну музику, не працювали разом із [арабськими] ансамблями. Саме я об'єднала їх і змусила працювати разом... Ми додали фортепіано, контрабас, флейту, кларнет і акордеон — все разом... Лише арабський ансамбль не міг вразити публіку.» - згадувала cама Бадія
Це рішення змінило не тільки характер супроводу танців, а й розширило музичний горизонт усієї естрадної сцени того часу.
Клуби Бадії Масабні, найвідоміші Casino Badia, відкритий 1926 року та Casino Opera, 1940 р., стали справжнім культурним феноменом, де зустрічалися Схід і Захід, традиція й модернізм. Так, 1934 року, було створено перший рекламний ролик, який сьогодні є цінним історичним свідченням епохи. У ньому ми бачимо короткий шоу-номер, що демонструє головні інновації Бадії: постановочний формат, ансамблеву хореографію, яскраві сценічні образи. У кадрі танцюють молоді артистки, серед яких Самія Гамаль, Тахея Каріока та інші майбутні зірки, що на той момент лише починали свій шлях у трупі Бадії. У центрі – сама Масабні, головна вокалістка, яка танцює та супроводжує виступ грою на цимбалах (сагатах).
Особливою рисою цього відео стали і вбрання: Бадія з'являється у вечірній сукні, а танцівниці — в костюмах типу bedlah (топ і спідниця окремо), відкритими животами та шифоновими елементами. Це — перша візуальна фіксація такого сценічного образу в Єгипті. До того танцівниці зазвичай виступали в одязі, подібному до традиційного костюма Гавазі.
Застосування прозорих тканин, блиску та легкості у стилі ар-деко, ймовірно, було натхнене сценічними образами Айседори Дункан, і стало результатом спостережень Бадії під час її подорожей за межі Єгипту. Таким чином, це відео демонструє не лише зміни в сценічній мові танцю, а й зародження нового канону візуальної естетики східного танцю.
Кабаре Бадії Масабні були більше ніж сцена — це була школа, хаб, творча лабораторія. Її салони стали космополітичними просторами, де зустрічалися митці різних культур.
Серед танцівниць, що зростали в її трупі — Tahia Carioca, Samia Gamal, Houria Muhammad, Beba Ezz El-Din, Naima Akef та інші.
«Я починала у складі групи. Я ніколи не танцювала сольно. У групі було четверо дівчат... дві італійки, одна англійка, і я сама — єгиптянка» - Тахея Каріока.
"Раніше танець весь був у животі. Я додала варіації до танцю — додала латинські, турецькі й перські рухи, щоб він не був нудним", — згадувала Бадія.
Сольні виступи в її салонах залишалися імпровізаційними, але групові — вперше в історії — ставали хореографічно продуманими. До створення номерів Бадія залучала західних постановників, зокрема Айзека Діксона, Роббі Робінсона та Крісто. Вони інтегрували сценічну побудову, оберти, кроки й позиції з балету, бальних танців, навколо шиммі, хвиль, "вісімок, кіл, поштовхів та опускань стегон, які Ібрагім Акіф виділяв як оригінальні рухи "шаркі" - орієнталь.
Танцівниці завжди згадували Масабні з повагою та вдячністю:
«Бадія навчила нас бути справжніми артистками. Вона була вимогливою, але саме ця суворість допомогла нам досягти високого рівня» - Тахея Каріока.
«У її кабаре ми перестали просто танцювати, а почали створювати історії на сцені» - Самія Гамаль.
Ім’я Бадії Масабні стало синонімом творчої революції у світі східного танцю — прикладом того, як інновації можуть оновити традицію, зберігаючи її суть.